Технологічна карта уроку

Методичні рекомендації

Мета: керування діяльністю школярів полягає в забезпеченні засвоєння єдиного програмного матеріалу кожним учнем на рівні, що відповідає його можливостям, але не менше того, що вимагає програма.

Усі учні повинні отримати повні відомості з будь-якої теми та первинно закріпити матеріал, що найкраще здійснюється в умовах спілкування школярів з учителем та однокласниками,              а              подальше оцінювання              відбувається              в диференційованих режимах. Процес конструювання навчального заняття в загальному вигляді можна уявити як установлення різноманітних зв'язків між етапами в структурі заняття і зв'язків усередині кожного етапу. Логіку засвоєння учнями знань в основному охоплюють наступні етапи навчального заняття:

1) організаційний етап;

2) етап перевірки домашнього завдання;

3) етап актуалізації суб'єктного досвіду учнів;

4) етап вивчення нових знань і способів діяльності;

5) етап первинної перевірки розуміння вивченого;

6) етап закріплення вивченого;

7) етап застосування вивченого;

8) етап узагальнення і систематизації;

9) етап контролю і самоконтролю;

10) етап корекції;

11) етап інформації про домашнє завдання;

12) етап підведення підсумків навчального заняття;

13) рефлексія.

При необхідності кілька етапів можуть бути об'єднані в один. Водночас деякі етапи носять інваріантний характер, вони повинні бути на кожному уроці:

o   етап організації навчального заняття;

o   етап підготовки учнів до активної основної навчально-пізнавальної діяльності

(етап актуалізації суб'єктного досвіду учнів);

o    основний етап (етап вивчення нових знань і способів діяльності);

o   етап підведення підсумків навчального заняття;

o   рефлексія.

Основний етап залежить від навчальних цілей, що, у свою чергу, визначає тип навчального заняття. Робота учнів на уроці може здійснюватися як індивідуально за відповідними завданнями, так і в парах або групах. Групи формуються за кооперувально-груповою формою. Завдання диференціюються за принципом індивідуального підходу. Склад груп учнів не повинен бути постійним: з ростом можливостей учня його переводять до іншої групи.

Поділ учнів на групи можна здійснити відповідно до рівня їх компетентності:

I група - учні з низьким рівнем компетентності;

II група - учні з середнім рівнем компетентності;

II група - учні з достатнім рівнем компетентності;

IVгрупа - учні з високим рівнем компетентності

Розглянемо особливості організації і керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання.

Етап перевірки домашнього завдання

Розпочати цей етап доцільно з фронтальної перевірки наявності домашнього завдання в усіх учнів із метою визначення тих, хто його не виконав, та організації виконання цими учнями хоча б частини домашнього завдання найнижчого рівня і повторення теоретичного матеріалу підручника за опосередкованої або безпосередньої допомоги вчителя.

Перевірка якості виконання домашнього завдання проводиться не завжди, але якщо завдання складне, то доцільно організувати диференційовану перевірку з послідовним «відключенням» груп, наприклад, на самостійну роботу з підручником.

Підготовка до активної навчально-пізнавальної діяльності

Підбивши підсумки попереднього етапу уроку, учитель проводить мотивацію навчальної діяльності всього класу і починає усне опитування за темою попереднього уроку з учнів IV групи, яким після цього дається індивідуальне завдання творчого рівня. Потім відповідають учні II групи і теж отримують завдання для самостійної роботи. Опитування учнів І і II груп відбувається індивідуально на фоні самостійно працюючого класу.

Етап засвоєння нових знань

Найсприятливіший, на нашу думку, спосіб для вирівнювання умов сприйняття нового матеріалу запропонував А. О. Бударний. Він полягає в більшій кількості повторювань пояснення нового матеріалу для учнів І і II груп. Повторювальні пояснення вчителя мають носити варіативний характер і проводитись на тлі груп учнів, які самостійно працюють.

Первинна перевірка розуміння нового матеріалу

Цей етап проводиться фронтально. Диференційований підхід до учнів різних типологічних груп полягає в «адресності» запитань різного типу в умовах фронтальної роботи. Первинне закріплення знань

Закріплення знань

Узагальнення та систематизація

Ці етапи уроку будуються за одним принципом і їх не можна розглядати окремо, тому що за технологією диференційованого навчання між ними немає чітких спільних для всіх типологічних груп «кордонів». Основний метод на цьому етапі - метол керованої самостійної роботи.

Учні І групи для закріплення знань, формування навичок та вмінь потребують не тільки більшої допомоги вчителя, а й більшої кількості завдань репродуктивного характеру (відтворювальна самостійна робота за зразком). Учні кожної групи можуть виконувати незначну кількість завдань для іншого (більш високого

рівня) типу самостійної роботи.

Контроль і систематизація

Особливості керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання на цьому етапі уроку полягають у загальній контрольованості результатів роботи кожної типологічної групи і кожного учня в її складі на кожному етапі уроку.

До кожної типологічної групи застосовуються різні види контролю:

I група - контроль учителя, взаємоконтроль;

II група - контроль учителя, взаємоконтроль;

II група - контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль;

IV група - контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль, внутрішній самоконтроль.

Підведення підсумків уроку

Інформація про виконання домашнього завдання. Домашнє завдання обов'язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливостей учнів. Учитель може зробити навчальний процес відкритим і пояснювати учням, чому на уроці використовуються саме ці форми навчання, які вони мають переваги.

Рекомендації щодо підготовки молодого вчителя до уроку

1.     Вчитайся в розділ програми, який потрібно вивчити на певному уроці, а в деяких випадках -і в пояснювальну записку до програми.

2.     Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3.     Сформуй задум уроку, дай відповідь на запитання, чого б ти хотів досягнути в результаті його проведення, сформулюй мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну).

4.     Уяви колектив певного класу, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5.     Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для цього матеріалу та для цих учнів.

6.     Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на цьому уроці.

7.     Продумай структуру уроку й зафіксуй усе знайдене в плані-конспекті.

8.     Підготуй наочні й навчальні посібники, не забудь підготувати й перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

9.     Повтори подумки або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.

10.   Спитай себе: "Ти готовий до уроку?"

Алгоритм підготовки до сучасного уроку

1.   Перше, з чого треба почати підготовку до уроку:

Чітко визначити та сформулювати для себе його тему;

Визначити місце теми в навчальному курсі;

Визначити провідні поняття, на які спирається цей урок;

Позначити для себе ту частину навчального матеріалу, яка буде використана.

2.    Визначити й чітко сформулювати для себе мету й окремо для учнів цільову установку уроку - навіщо він узагалі потрібен? У зв'язку із цим потрібно визначити навчальні, розвивальні, виховні функції уроку.

3.   Спланувати та продумати навчальний матеріал. Підібрати літературу з теми. При цьому, якщо йдеться про новий теоретичний матеріал, слід намагатися, щоб до списку ввійшли енциклопедичні видання, монографія (першоджерело), науково-популярне видання. Треба відібрати з доступного матеріал тільки той, який слугує рішенню поставлених задач найпростішим способом.

Підібрати завдання, метою яких є:

-    пізнання нового матеріалу;

-    відтворення;

-    застосування знань у новій ситуації;

-    застосування знань у незнайомій ситуації;

-    творчий підхід до знань;

-    порядкувати навчальні завдання відповідно до принципу "від простого до складного". Скласти три набори завдань:

завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;

-     завдання, які сприяють осмисленню матеріалу учнем; завдання, які сприяють закріпленню матеріалу учнем.

4.    Продумати "родзинку" уроку. Кожний урок має містити щось, що викличе здивування, подив,захоплення учнів, одним словом, те, "що вони пам'ятатимуть, коли все забудуть". Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий досвід, нестандартний підхід до вже відомого.

5.    Згрупувати відібраний навчальний матеріал. Для цього подумати, у якій послідовності буде організована робота з матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів. Головне - це вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового.

6.    Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого подумати: що контролювати; як контролювати;  як використовувати результати контролю.

При цьому не забувати, що чим частіше контролюють роботу всіх, тим легше побачити типові помилки й утруднення, а так само показати справжній інтерес вчителя до їх роботи.

7.   Підготувати устаткування для уроку. Скласти список необхідних навчальних і наочних приладів тощо. Продумати, як буде виглядати класна дошка протягом уроку, аби весь новий матеріал залишився на ній у вигляді опорного конспекту.

8.   Продумати домашнє завдання: його змістовну частину, а так само рекомендації щодо його виконання.

Яким має бути конспект уроку

Вимоги до поурочних планів: чітко визначені тема, мета;

поурочний план - логічна схема побудови уроку (необов'язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу):

-     план має демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети;

-     чітко вказати форми та методи індивідуальної роботи із сильними та невстигаючими учнями; особливу увагу приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити);

мають бути сформульовані питання, які пропонують учням на різних етапах роботи на уроці; -•   поурочні плани мають передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь і навичок; урок засвоєння вмінь і навичок; урок   узагальнення   та   систематизації  знань;   урок   перевірки   знань,   навичок   і   вмінь; комбінований урок); поурочні плани мають бути охайно оформленні;

-     зошити слід обов'язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоби були поля, а після поурочного плану - вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

Початок конспекту оформлюють за загальною схемою:

-     тема уроку; мета уроку; тип уроку;

методи та прийоми проведення;

-     засоби наочності й технічні засоби навчання; використана в процесі підготовки до заняття література.

Дидактичну мету визначають, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачають досягнути.

Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування вмінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильне виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії. У конспекті слід вказати розвивальну й виховну функції навчання.

У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи уроку:

-     актуалізація опорних знань і життєвого досвіду школярів;

-     розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів; формування системи знань, умінь, навичок учнів;

-     закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;

-     домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;

підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок. Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).

У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв'язку на певному етапі.

У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя й учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя й учнів та інших стимулів).

Доцільно в конспекті після кожного заняття передбачити висновок, забезпечити їхній взаємозв'язок.

СТРУКТУРА КОНСПЕКТУ УРОКУ

Тема:

Мета: а) навчальна:

б) розвивальна:

в) виховна:

Тип уроку:

урок вивчення нового матеріалу

урок закріплення знань, навичок, умінь

урок перевірки первинного розуміння й уміння застосування на практиці

теоретичних знань

комбінований

Урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів.

Урок контролю знань учнів

Форма проведення уроку:

Урок-лекція

Урок-практикум

Урок-залік

Урок-змагання

Урок-екскурсія

Контрольна робота

Наочність та обладнання:

об'єкти навколишнього середовища, макети

таблиці

картки

ілюстрації

ТЗН

книги, підручники, збірники

записи на дошці

комп'ютер

Етапи уроку:

I. Організаційний

II. Перевірка домашнього завдання

III. Формування мети й завдань уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

V. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

VI. Вивчення нового матеріалу: теорія,

практика

VII. Первинне закріплення і корекція

VIII. Підсумки уроку

IX. Домашнє завдання

X. Рефлексія.

Тема:__________________________________________________________

Мета:__________________________________________________________

а) навчальна:________j;___________________________________________;

б) розвивальна : ___________________________________________________;

в) виховна:______________________________________________________.

Тип уроку:

-     урок вивчення нового матеріалу;

урок закріплення знань, умінь, навичок;

-     урок перевірки первинного розуміння й уміння застосовувати на практиці теоретичних знань; комбінований;

урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів; урок контролю знань учнів. Форми проведення уроку: урок-лекція;

-     урок-практикум; урок-залік; урок-змагання; урок-екскурсія; контрольна робота. Наочність та обладнання:

-     об'єкти навколишнього середовища, макети; таблиці;

-     картки; ілюстрації;

-     ТЗН;

-     книги, підручники, збірники;записи на дошці; комп'ютер.

Етапи уроку: організаційний;

перевірки домашнього завдання; формування мети й завдань уроку; мотивація навчальної діяльності; актуалізація опорних знань, умінь, навичок;

-     вивчення нового матеріалу: теорія, практика; первинне закріплення, перевірка й корекція;

-   підсумки уроку;

-   домашнє завдання;

- рефлексія.

Вимоги до поурочних планів

* Чітко визначені тема, мета.

*  Поурочний план - логічна схема побудови уроку (не обов'язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).

*  План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.

* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).

*  Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

*  Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

*  Поурочні плани повинні бути охайно оформлені.

Зошити слід обов'язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану - вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

Урок як основна форма організації навчання

Типи уроків (за класифікацією В. Онищука)

1.   Урок засвоєння нових знань

2.   Урок формування вмінь і навичок

3.   Урок застосування знань, умінь і навичок

4.   Урок узагальнення та систематизації знань

5.   Урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок

6.   Комбінований урок

Структура уроку різних типів

Урок засвоєння нових знань:

-    перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань;

-    повідомлення учням теми, мети і завдань уроку;

-     мотивація навчання школярів;

-  сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного;

- узагальнення й систематизація знань;

- підсумки уроку;

- повідомлення домашнього завдання.

Урок формування вмінь і навичок:

- перевірка домашнього завдання,

- актуалізація і корекція опорних знань, умінь та навичок;

- повідомлення учням теми, мети і завдань уроку й мотивація навчання школярів;

- вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи);

-  первинне застосування нових знань (проблемні вправи);

- самостійне застосування учнями знань у нестандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданнями);

- творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи);

- підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок:

-    перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь та навичок;

- повідомлення учням теми, мети і завдань уроку й мотивація навчання школярів;

-     осмислення змісту послідовності застосування способів виконання дій;

-  самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя;

-     звіт учнів про роботу й теоретичне обговорення отриманих результатів;

-     підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

У рок узагальнення та систематизації знань:

- повідомлення учням теми, мети і завдань уроку й мотивація навчання школярів;

- відтворення й узагальнення понять,

- засвоєння відповідної їм системи знань;

- узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки;

- підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок:

-  повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивація навчання школярів;

-  перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять;

-  перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення;

- застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах;

- збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз та оцінка;

-     підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок:

-   перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; -   перевірка раніше засвоєних знань;

-   повідомлення теми, мети й завдань уроку, мотивація навчання школярів;

-   сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу;

-   осмислення, узагальнення та систематизація знань;

-   підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання. 

Матеріал з мережі